Коротко
- До складу організованої злочинної групи можуть входити й компанії, а не лише люди, а товариство та його власний законний представник можуть відповідати окремо за те саме діяння.
- Конституційний Суд одноголосно відхилив закид, за яким це означало б подвійне покарання однієї й тієї самої особи.
- Аргумент: кримінальна відповідальність юридичної особи є окремою юридичною фікцією, з іншими суб’єктами, іншими злочинними намірами та іншими покараннями.
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 567 від 10 липня 2026 року
Ухвалено: 4 грудня 2025 року
Слово «особи» у визначенні організованої злочинної групи охоплює також господарські товариства, а не лише людей, а керівник і його компанія можуть бути притягнуті до відповідальності кожен окремо за ту саму групу. Конституційний Суд встановив це Рішенням № 691 від 4 грудня 2025 року, опублікованим в Офіційному віснику Румунії № 567 від 10 липня 2026 року, відхиливши як необґрунтоване заперечення, висунуте проти ч. (6) ст. 367 Кримінального кодексу. Це друге рішення в тому самому випуску Офіційного вісника Румунії, у якому Суд відмовляється переносити процесуальний закид на терен матеріального кримінального права, після того, яким він підтвердив, що переривання давності має наслідки для всіх співучасників.
Обговорюваний текст містить визначення: «Під організованою злочинною групою розуміється структурована група у складі трьох або більше осіб, створена на певний період часу і для скоординованих дій з метою вчинення одного або кількох злочинів.» Основний склад злочину, передбачений ч. (1) ст. 367 Кримінального кодексу, карається позбавленням волі на строк від одного до 5 років і забороною здійснення певних прав.
Заперечення було висунуте в Апеляційному суді Брашова, кримінальна палата, який звернувся до Конституційного Суду ухвалою від 17 березня 2021 року. Автор стверджував, що якщо поняття осіб охоплює і юридичних осіб, то акціонер або учасник компанії та сама компанія опиняються під обвинуваченням за те саме діяння, а це означає подвійне обвинувачення, яке порушує його особисту свободу.
Наслідки, які це має
Перший наслідок це підтвердження того, що компанія може бути членом організованої злочинної групи. Суд зазначає в пункті 30, що визначення говорить про осіб узагальнено, не розрізняючи фізичних осіб і юридичних осіб, і що воно не вимагає також попередніх відносин між членами групи.
Другий наслідок полягає в тому, що відповідальність цих двох не накладається одна на одну. Суд відзначає, що кожен учасник ініціює, створює, приєднується до групи або підтримує її власним актом волі, з окремим злочинним наміром, зумовленим окремими індивідуальними інтересами. Мета, яку переслідує фізична особа, є, за міркуванням Суду, іншою, ніж мета юридичної особи, навіть якщо компанія може діяти лише через людину.
Третій наслідок стосується покарань. Фізична особа ризикує покараннями зі ст. 53-55 Кримінального кодексу, отже, і позбавленням волі. Юридична особа ризикує покараннями зі ст. 136: штраф як основне покарання, а як додаткові ліквідація юридичної особи, зупинення діяльності або одного з видів діяльності на строк від 3 місяців до 3 років, закриття окремих робочих пунктів на той самий строк, заборона участі в публічних закупівлях від одного до 3 років, встановлення судового нагляду та розміщення або опублікування обвинувального вироку.
Четвертий наслідок є методологічним. Суд встановив, що принцип ne bis in idem, передбачений ст. 4 Протоколу № 7 до Європейської конвенції з прав людини та ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу, має процесуальну природу, отже, його не можна протиставити нормі матеріального кримінального права, якою є визначення з ч. (6) ст. 367.
Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією
Текст залишається незмінним. Рішення не змінює його і не додає до нього умов, а підтверджує тлумачення, яке суди вже давали.
Що прояснилося, так це те, як відповідальність компанії узгоджується з відповідальністю людини, яка стоїть за нею. Суд повторює практику з Рішення № 156 від 27 березня 2018 року та Рішення № 302 від 9 червня 2020 року і описує кримінальну відповідальність юридичної особи як юридичну фікцію, запроваджену в румунське право Законом № 278/2006. Суб’єктивна сторона компанії будується із суб’єктивності особи, яка діє від її імені, а ч. (3) ст. 135 Кримінального кодексу прямо каже, що відповідальність юридичної особи не виключає відповідальності фізичної особи, яка долучилася до того самого діяння.
Прояснилося й те, кого не можна притягнути до відповідальності. Юридичні особи публічного права залишаються поза кримінальною відповідальністю з двох причин, які Суд повторює з Рішення № 302/2020: держава, носій права карати, не може піддавати себе власній репресії, а органи влади, поставлені під кримінальну санкцію, більше не змогли б виконувати свої повноваження.
Насамкінець, було уточнено, що саме означає, що злочин вчинено в інтересах юридичної особи. Суд зазначає, що ця вимога отримує як суб’єктивне прочитання, через мету, яку переслідує виконавець, так і об’єктивне, через вигоду, яку компанія вже отримала, і в обох варіантах відповідальність компанії можуть спричинити й інші фізичні особи, ніж її органи чи представники.
Переваги та недоліки
Що це дає позитивного
- Закриває, одноголосно, закид, який часто повторювався в економічних справах: що компанію та керівника нібито карають двічі за те саме діяння.
- Пояснює зрозуміло, чому ці дві відповідальності не змішуються: різні суб’єкти, різні злочинні наміри, покарання з різних статей Кримінального кодексу.
- Прямо підтверджує, що юридичні особи публічного права не несуть кримінальної відповідальності, а це усуває зону невизначеності для установ.
- Ставить ne bis in idem туди, де його можна заявити з користю, у процедуру, а не проти визначення з особливої частини Кримінального кодексу.
Що залишається проблемою
- Із поєднання пунктів 29 і 31 випливає, що поріг у три особи може бути досягнутий і за рахунок компаній, а це практично змінює розмір групи, але рішення не обговорює цей наслідок.
- Суд нічого не каже про ситуацію, коли та сама фізична особа представляє кілька компаній із групи.
- Із текстів, наведених у пункті 13, ст. 6 Хартії основних прав Європейського Союзу і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права не отримують прямої відповіді.
- Від звернення до Суду до опублікування рішення минув 1941 день.
Корисні поради
- Якщо ви керуєте товариством, щодо якого ведеться кримінальне провадження, не припускайте, що покарання компанії покриває вас. Ці дві відповідальності є окремими, і ч. (3) ст. 135 Кримінального кодексу каже це прямо.
- Перевірте, чи діяння визнано вчиненим у здійсненні предмета діяльності, в інтересах або від імені компанії. Це три ситуації, у яких може настати відповідальність юридичної особи.
- Не будуйте захист на ne bis in idem проти визначення з ч. (6) ст. 367. Суд встановив, що цей принцип має процесуальну природу і не застосовується до норми матеріального кримінального права.
- Якщо компанія є стороною у справі про організовану злочинну групу, стежте й за додатковими покараннями зі ст. 136 Кримінального кодексу. Заборона участі в публічних закупівлях від одного до 3 років може важити більше, ніж штраф.
- Пам’ятайте, що відповідальність компанії можуть спричинити не лише її керівні органи, а будь-яка фізична особа, яка діє від її імені. Внутрішнє навчання та контроль над довіреностями стають із цієї причини питаннями кримінального ризику.
- Якщо ви працюєте в державній установі, висновок рішення діє у зворотному напрямі: юридичні особи публічного права не несуть кримінальної відповідальності, а фізичні особи всередині них несуть.
Часті запитання
Що таке організована злочинна група?
Чи може компанія входити до такої групи?
Чи можуть бути засуджені і компанія, і її керівник?
Хіба це не подвійне покарання?
Які покарання загрожують компанії?
Чи можуть державні установи нести кримінальну відповідальність?
Чи змінює рішення текст Кримінального кодексу?
Аналіз редакції
Рішення добре відповідає на поставлене йому питання і залишає незачепленим питання, яке випливає з його ж відповіді. Автор заперечення запитав, чи можуть бути покарані і компанія, і людина. Суд пояснив аргументами, які тримаються купи, що так, бо це різні суб’єкти. Але з того самого міркування виходить наслідок, якого рішення не торкається: якщо юридичні особи рахуються серед «трьох або більше осіб», яких вимагає визначення, то організована злочинна група може існувати й там, де живих людей двоє. Керівник, компанія, яку він представляє, і третя структура, хай навіть теж товариство, досягають законного порога. Пункт 29 дає цифру, пункт 31 дає склад, а висновок формується сам, між ними.
Друге спостереження стосується асиметрії в переліку текстів, на які Суд відповідає. У пункті 13 рішення перелічує те, на що посилався автор: ст. 1 ч. (5), ст. 22 і ст. 23 ч. (1) і (12) Конституції, ст. 5 і 6 Хартії основних прав Європейського Союзу та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. При розгляді пункт 35 охоплює ст. 23, пункт 36 охоплює ст. 1 ч. (5), а пункт 38 охоплює ст. 22 і ст. 5 Хартії. Ст. 6 Хартії та ст. 14 Пакту більше ніде не з’являються. Натомість пункт 37 аналізує ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції, текст, якого немає в переліку з пункту 13. Отже, Суд відповідає на закид, якого не перелічив, і залишає без прямої відповіді два тексти, які перелічив.
Третє спостереження стосується техніки відхилення. У пункті 25 Суд каже, що рішення не порушує наведених текстів про право на життя, особисту свободу та заборону рабства. У пункті 38, про ті самі тексти, він каже інше: що вони не підлягають застосуванню у справі. Перше формулювання припускає, що текст застосовується і дотримується, друге, що він навіть не застосовується. Різниця не змінює рішення, але змінює те, що суд може далі цитувати з цього рішення.
Насамкінець, календар. Апеляційний суд Брашова звернувся до Конституційного Суду ухвалою від 17 березня 2021 року. Рішення було ухвалене 4 грудня 2025 року і опубліковане 10 липня 2026 року, через 218 днів після ухвалення. Від звернення до опублікування минув 1941 день. У справі, де обговорювалася належність до організованої злочинної групи, тобто триваючий злочин, цей проміжок має власні наслідки.
Що потрібно змінити
- Визначення з ч. (6) ст. 367 має сказати, чи поріг у три особи рахується за структурами, чи за людьми. Як воно написане зараз, відповідь отримується поєднанням двох пунктів одного рішення, а не з тексту.
- Усі наведені тексти мають отримати пряму відповідь. Ст. 6 Хартії та ст. 14 Пакту були перелічені в пункті 13 і більше не з’являються при розгляді, що залишає місце для нового заперечення на тих самих підставах.
- Формулу відхилення слід обирати один раз для того самого тексту. Текст є або застосовним і дотриманим, або таким, що не підлягає застосуванню; використання обох варіантів в одному рішенні, у пунктах 25 і 38, послаблює прецедентну вагу мотивів.
Оригінальний текст нормативного акта
Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.
Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії
Офіційний вісник Румунії № 567 від 10 липня 2026 року 16 сторінок PDF, 111 KB акт починається на сторінці 6
Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF
На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.