Коротко

  • Держава забирає ще 134.890 квадратних метрів в Азузі й Буштені і платить 23.087.988,44 лея. Це 168 об’єктів нерухомості приватної власності, внесених до переліку, окремого від коридору, затвердженого чотирнадцять місяців тому. Майданчик, названий «додатковим», більший за первісний: на приватній частині 134.890 квадратних метрів проти 104.059.
  • Майже чверть грошей повертається до примарій. Двадцять дві позиції переліку належать до приватної власності міст Азуга і Буштень, дають разом 35.435 квадратних метрів і 5.623.076 леїв, тобто 24,4% усіх компенсацій. Ще 44 позиції записані з позначкою «власника не встановлено».
  • Ціна залежить від міста, а не від землі. За ту саму категорію, подвір’я і забудову в межах населеного пункту, додаток дає 147,20 лея за квадратний метр в Азузі та 320,60 або 436,25 лея в Буштені. Ці два міста сусідні, а дорога, яку будують, їх сполучає.
Акт: Постанова Уряду № 748/2026 про початок процедур експропріації всіх об’єктів нерухомості приватної власності, про затвердження переліку об’єктів нерухомості публічної власності держави, а також переліку об’єктів нерухомості публічної власності адміністративно-територіальних одиниць, розташованих на додатковому майданчику, що входять до коридору експропріації роботи суспільної користі національного значення «Acces rutier complementar descărcare A3 Azuga-Bușteni»
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії № 807 від 23 вересня 2026 року, а додатки № 1-4 у № 807 bis того самого дня
Набирає чинності: 23 вересня 2026 року, у день опублікування, бо постанови Уряду не мають триденного строку, передбаченого для законів та ордонансів

Уряд ухвалив 18 вересня 2026 року другу постанову про експропріацію для тієї самої дороги на Прахівській долині, а її текст вийшов 23 вересня 2026 року в Офіційному віснику Румунії (Monitorul Oficial). Процедура звичайна, та сама, що й на роботах зі збереження озера Рошу, ухвалених на тому самому засіданні уряду: держава затверджує майданчик, вносить до переліку приватні об’єкти нерухомості з нього, встановлює по сумі на кожен і за кілька тижнів стає власником. Новина в розмірі переліку. Коридор, затверджений у липні 2025 року, охоплював 121 приватний об’єкт нерухомості і 104.059 квадратних метрів. Додатковий майданчик, затверджений тепер, охоплює 168 об’єктів і 134.890 квадратних метрів, на 29,6% більше, ніж першого разу.

Робота називається «Acces rutier complementar descărcare A3 Azuga-Bușteni» і є, по суті, об’їзною дорогою двох гірських міст повіту Прахова (Prahova). Вона має близько 9,5 кілометра, має вивести транзитний рух із DN 1, а загальна вартість інвестиції перевищує 843 мільйони леїв з ПДВ. Експропріатор це румунська держава, яку представляє Міністерство транспорту та інфраструктури, через Національну компанію з управління дорожньою інфраструктурою, скорочено CNAIR. Топографічні плани з додатка № 1 мають, однак, іншого замовника, Повітову раду Прахови, яка замовила зйомку і прийняла її в травні 2026 року.

Сума, яку постанова відкладає, записана у статті 3 округлено, у тисячах леїв: 23.088. Додавання 181 індивідуальної вартості з додатка № 2 дає 23.087.988,44 лея, рівно той підсумок, що надрукований наприкінці переліку, тож округлення в тілі постанови більше на 11,56 лея. Гроші надходять з державного бюджету, через бюджет Міністерства транспорту та інфраструктури, але не з рядка власних видатків: розділ це 84.01 «Transporturi», титул 56 «Proiecte cu finanțare din fonduri externe nerambursabile (FEN) postaderare», а бюджетна стаття це 56.48, програми, фінансовані з Європейського фонду регіонального розвитку на фінансові рамки 2021-2027 років.

Додатки не вмістилися у звичайний випуск і були опубліковані окремо, на 96 сторінках, в Офіційному віснику Румунії № 807 bis від 23 вересня 2026 року. Перший із них має 85 креслень у масштабах 1:500 і 1:1000, додаток № 2 це перелік приватних об’єктів нерухомості, додаток № 3 охоплює 11 об’єктів публічної власності держави з 68.805 квадратними метрами, а додаток № 4 охоплює 13 об’єктів публічної власності міст Азуга і Буштень з 14.199 квадратними метрами. Земля, додана тепер, разом із публічними об’єктами становить 217.894 квадратних метри, тобто майже 22 гектари.

Наслідки, які це має

Постанова сама по собі права власності не передає. Вона відкриває процедуру із Закону № 255/2010, а від опублікування стартує календар із фіксованими строками, нерівно поділеними між власником і державою. CNAIR повідомляє власників і вивішує перелік у примарії та на власній інтернет-сторінці. Від того моменту власник має 30 робочих днів, щоб з’явитися в осідок експропріатора з правовстановлюючими документами, згідно зі ст. 8 ч. (2). Через п’ять робочих днів після спливу того строку експропріатор видає рішення про експропріацію, згідно зі ст. 9 ч. (1), а ст. 9 ч. (3) ясно каже, що рішення видають навіть тоді, коли власник не з’явився або коли згоди не досягнуто. Перехід права власності відбувається в силу закону на дату видання рішення, після депонування сум.

На грошовому боці строки біжать інакше. Міністерство транспорту та інфраструктури переказує суми на казначейський рахунок, відкритий на ім’я CNAIR, щонайбільше за 30 днів, але не від опублікування постанови, а від затвердження заявки на відкриття кредитів, як передбачає ст. 4 ч. (8) Методичних норм, затверджених Постановою Уряду № 53/2011. Сама та заявка строку не має. Далі власник має 10 днів від доведення до відома громадськості, щоб подати заяву про виплату, і 15 днів, щоб доповнити витребувану документацію, а комісію з перевірки права власності призначають за п’ять днів від видання рішення про експропріацію. Фактичну виплату здійснюють щонайбільше за 90 днів від рішення комісії. Хто незадоволений сумою, може звернутися до суду в загальний строк позовної давності, однак оскарження не зупиняє ні переходу права власності, ні робіт.

Третій наслідок стосується публічних об’єктів. Додаток № 3 виводить із поточного користування 68.805 квадратних метрів, що перебувають у публічній власності держави: частину DN 1 в управлінні CNAIR, русло річки Прахова і струмка Жепілор, в управлінні Національної адміністрації «Apele Române», землі залізниці в концесії Національної залізничної компанії CFR і 350 квадратних метрів лісу в управлінні Національного лісового управління Romsilva. Те саме відбувається, через додаток № 4, з 14.199 квадратними метрами з публічної власності двох міст, здебільшого дорогами. За жодну з цих двох категорій постанова компенсацій не передбачає, бо передання відбувається між публічними суб’єктами.

Нарешті, акт має наслідок, який видно, лише якщо відкрити перелік. Сорок чотири зі 168 позицій мають позначку «власника не встановлено», а виноска додатка перелічує їх усі, від позиції 1 до позиції 164. За ними гроші однаково депонують, а прізвища шукають аж потім, щоб можна було доповнити документацію. Практично власність переходить до держави ще до того, як держава дізнається, у кого вона її взяла.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

Первісний коридор затвердили Постановою Уряду № 585/2025 від 14 липня 2025 року, опублікованою в Офіційному віснику Румунії № 681 від 21 липня 2025 року. Там додаток № 2 мав 121 позицію, 104.059 квадратних метрів і разом 23.241.424 леї. У додатку № 3 було записано 89.411 квадратних метрів публічної власності держави, а додаток № 4 мав 22.395 квадратних метрів, що належали двом містам. Первісний коридор становив разом 215.865 квадратних метрів.

Порівняння з актом від 23 вересня 2026 року дає несподіваний результат. Додатковий майданчик має 217.894 квадратних метри, тобто на 2.029 більше за той, який він доповнює. На приватній частині, єдиній, за яку платять, різниця ще виразніша: 134.890 квадратних метрів тепер проти 104.059 тоді. Сума лишається майже незмінною, 23.087.988,44 лея проти 23.241.424, бо до нового переліку входить багато дешевої землі: 37.327 квадратних метрів лісу за межами населеного пункту, оцінених у 18,39 лея за квадратний метр в Азузі та 23,65 лея в Буштені. Сукупно дві постанови виводять із приватної власності 289 об’єктів нерухомості, 238.949 квадратних метрів і 46.329.412,44 лея.

Таку саму постанову ухвалили і для залізниці, з набагато меншими площами й сумами: додатковий майданчик між Карансебешем і Арадом додає 362 приватні позиції, а медіанна компенсація становить 901 лей.

Змінилася й правова підстава. Постанову 2025 року видали лише на підставі ст. 5 ч. (1) і (11) Закону № 255/2010. Постанова 2026 року додає ст. 11 ч. (6), текст, який дозволяє актуалізувати ідентифікаційні дані об’єктів нерухомості тоді, коли майданчик роботи змінюється після перегляду техніко-економічного обґрунтування. Сама ж стаття 11 тим часом була урізана: Рішенням № 482/2024, опублікованим в Офіційному віснику Румунії № 186 від 4 березня 2025 року, Конституційний Суд визнав неконституційними частини (61), (63) і (68)-(610), і вони припинили свою юридичну дію 18 квітня 2025 року. Вони регулювали зворотний шлях, виведення об’єктів нерухомості з коридору і повернення їх колишнім власникам, коли проєкт залишають.

Нарешті, змінилися ціни, і це можна виміряти точно, бо деякі об’єкти є в обох переліках. Товариство Hidro Jepi S.A., колишнє Omnimpex Hârtia S.A., фігурувало 2025 року з 68 експропрійованими квадратними метрами з ділянки на 1.241 і з 20.502 леями, тобто 301,50 лея за квадратний метр. У новому переліку воно з’являється в позиції 168 з рештою ділянки, рівно 1.173 квадратними метрами, і з 376.054 леями, тобто 320,59 лея за квадратний метр, до чого додаються 89.424 леї за споруду площею 83 квадратних метри. Так само одна власниця з Буштеня отримала 2025 року за 381 квадратний метр 114.874 леї, теж 301,51 лея за квадратний метр, а тепер отримує за 617 квадратних метрів 197.805 леїв, теж 320,59. Приріст, на тих самих ділянках і в тій самій категорії, становить 6,3% за чотирнадцять місяців.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Робота має тепер повний коридор, тож будівельник більше не працює на неповному майданчику, а взятий термін для об’їзної дороги, грудень 2027 року, теоретично лишається досяжним.
  • Суму виділено тим самим актом, що й перелік, а підсумок, надрукований у додатку, перевіряється до останнього бана проти 181 індивідуальної вартості.
  • Виноска перелічує, позиція за позицією, усі 44 випадки без встановленого власника, тож спадкоємець може знайти свою ділянку, навіть якщо його прізвища немає ніде.
  • Компенсації за споруди і за деревну масу обчислено окремо від землі, а це дає власникові ясну основу для оскарження за кожною складовою.
  • Додаток № 1 має 85 креслень у масштабі 1:500 і 1:1000, тож межу коридору можна перевірити на місцевості, а не лише на папері.

Що залишається проблемою

  • Власники втрачають право власності на дату, яку обирає експропріатор, тоді як гроші доходять наприкінці ланцюга, що починається із заявки на відкриття кредитів без законного строку.
  • За ту саму землю в Буштені платять понад удвічі більше, ніж в Азузі, і постанова ніде цієї різниці не пояснює.
  • Навіть усередині міста Буштень подвір’я і забудова в межах населеного пункту отримують два різні тарифи, 320,60 і 436,25 лея за квадратний метр, без жодного видимого в акті критерію.
  • Чверть грошей повертається до двох примарій, як компенсація за їхню приватну власність, хоча вони ж і мають вигоду з дороги.
  • «Додатковий» майданчик перевищує первісний коридор, а це показує, що документацію 2025 року затвердили на незавершеному технічному рішенні.
  • Робота несе в назві з’їзд з автомагістралі A3 Комарнік-Брашов, яка у 2026 році перебуває ще на стадії техніко-економічного обґрунтування.

Корисні поради

  1. Шукайте свою ділянку в додатку № 2 з Офіційного вісника Румунії № 807 bis, а не в постанові з № 807. Кадастровий номер і номер поземельної книги надруковані саме там, і ідентифікація йде за ними, а не за прізвищем.
  2. Якщо ваша ділянка стоїть за однією з тих 44 позицій із позначкою «власника не встановлено», однаково йдіть до CNAIR з витягом із поземельної книги. Сума вже депонована за тією позицією і чекає на вас, але за службовим обов’язком її не виплачують.
  3. Пам’ятайте про ті 30 робочих днів від повідомлення. Після них рішення про експропріацію видають за п’ять робочих днів, байдуже, з’явилися ви чи ні, і власність переходить до держави в той момент.
  4. Перевіряйте окремо три складові суми: землю, споруду і деревну масу. Вісім позицій переліку мають також компенсацію за споруду, а п’ять і за деревну масу, з вартостями від 184 до понад 1.000 леїв за квадратний метр споруди.
  5. Порівняйте отриману питому ціну з тією, що в сітці додатка для тієї самої категорії і того самого міста. Якщо в Буштені вам дають 320,60 лея за квадратний метр, а сусід через дорогу має 436,25, у вас є конкретна відправна точка для оскарження.
  6. Якщо вас експропріювали і у 2025 році на тій самій ділянці, вимагайте до справи обидва звіти про оцінку. Вимірювана різниця між двома актами становить 6,3% на квадратний метр, і вона показує, яку сітку застосували щоразу.
  7. Оскаржуйте в суді розмір, якщо є підстави, але не розраховуйте на зупинення робіт. Ст. 9 ч. (2) Закону № 255/2010 каже, що рішення про експропріацію є виконавчим документом і що скарга не спиняє переходу.
  8. Якщо експропріація ріже вашу ділянку на непридатні шматки, скажіть про це письмово комісії вже на першій явці. Випадок позиції 168, де тепер забирають усе, що лишалося після першої експропріації, показує, що така ситуація визнана на практиці.

Часті запитання

Що означає «додатковий майданчик» і чому він знадобився?
Означає, що після того, як коридор експропріації затвердили в липні 2025 року і зареєстрували на підставі Рішення про експропріацію № 930 від 26 вересня 2025 року, технічний проєкт показав, що землі потрібно ще. Ст. 11 ч. (6) Закону № 255/2010 дозволяє актуалізувати перелік, коли майданчик змінюється. Площа, додана тепер, 217.894 квадратних метри разом із публічними об’єктами, більша за первісний коридор на 215.865.
Коли я втрачаю власність і коли отримую гроші?
Власність переходить до держави на дату видання рішення про експропріацію, тобто через п’ять робочих днів після спливу тих 30 робочих днів, які ви маєте від повідомлення. Гроші виплачують пізніше: комісію з перевірки права власності призначають за п’ять днів від рішення, ви подаєте заяву про виплату за 10 днів від доведення її до відома громадськості, а виплату здійснюють щонайбільше за 90 днів від рішення комісії.
Скільки платять за квадратний метр?
Залежить від міста і від категорії використання. В Азузі подвір’я і забудову в межах населеного пункту оцінюють у 147,20 лея за квадратний метр, сіножаті, пасовища і ліси в межах населеного пункту в 105,11 лея, а землю за межами населеного пункту у 18,39 лея. У Буштені подвір’я і забудова в межах населеного пункту отримують 320,60 або 436,25 лея, сіножаті в межах населеного пункту 126,13, 231,20 або 357,44 лея, а ліс за межами населеного пункту 23,65 лея. Середня за всім переліком становить 171,17 лея за квадратний метр.
Що робити, якщо в моїй позиції написано «власника не встановлено»?
Сума лишається депонованою за відповідною позицією, а виноска додатка каже, що прізвища встановлять пізніше, щоб можна було доповнити документацію. Практично ви мусите самі прийти до експропріатора з документами, які підтверджують право, інакше гроші лишаться на рахунку. Таких позицій 44, і їх перелічено одну за одною у виносці наприкінці додатка № 2.
Чи отримують гроші примарії Азуги і Буштеня?
Так, за землі зі своєї приватної власності. Це 22 позиції переліку, з 35.435 квадратними метрами і 5.623.076 леями, тобто 24,4% усіх компенсацій. Окремо, через додаток № 4, ці два міста віддають 14.199 квадратних метрів із публічної власності, цього разу без жодної компенсації.
Чи є ця дорога автомагістраллю?
Ні. Це сполучна дорога завдовжки приблизно 9,5 кілометра, з роллю об’їзної для Азуги і Буштеня, яка має зняти рух із DN 1 і прилучитися до майбутньої автомагістралі A3 Комарнік-Брашов. Та автомагістраль перебувала у 2026 році ще на стадії техніко-економічного обґрунтування, тоді як об’їзну вже будували, з терміном завершення в грудні 2027 року.
Чи можу я оскаржити суму і що буде з роботами тим часом?
Ви можете оскаржити розмір компенсації в суді, у загальний строк позовної давності, який біжить від повідомлення рішення комісії. Оскарження, однак, не зупиняє ні переходу права власності, ні робіт: ст. 9 ч. (2) Закону № 255/2010 робить із рішення про експропріацію виконавчий документ.
Де знайти плани з точною межею коридору?
У додатку № 1, опублікованому в Офіційному віснику Румунії № 807 bis від 23 вересня 2026 року, на 85 кресленнях у масштабах 1:500 і 1:1000. Додатково стаття 5 постанови зобов’язує експропріатора вивісити план в осідках місцевих рад Азуги і Буштеня та на власній інтернет-сторінці.

Аналіз редакції

Найважче спостереження випливає не з тексту постанови, а зі зіставлення двох додатків, того, що з липня 2025 року, і теперішнього. Первісний коридор мав 215.865 квадратних метрів. «Додатковий» майданчик має 217.894. Доповнення більше за те, що доповнюють, а на приватній частині, єдиній, яка коштує грошей, співвідношення становить 134.890 до 104.059, тобто приріст на 29,6%. Майданчик не подвоюється через уточнення деталей. Він подвоюється тоді, коли технічне рішення, на підставі якого затвердили перший перелік, ще не було зафіксоване, і це саме та хронологія, яку визнано в документах проєкту: коридор затвердили в липні 2025 року, рішення про експропріацію видали у вересні 2025 року, а технічний проєкт отримав погодження аж між груднем 2025 року і березнем 2026-го. Отже, першу експропріацію зробили раніше за технічний проєкт. Ціну такого порядку видно й поза кабінетами: 168 родин і фірм входять у процедуру, яку вважали завершеною, а деякі з них, як власник із позиції 168, були експропрійовані двічі на тій самій ділянці, першого разу на 68 квадратних метрів, другого на все, що ще лишалося.

Друге спостереження стосується ціни і видно його, лише якщо відсортувати перелік за вартістю квадратного метра. Результат показує вісім фіксованих тарифів, повторених однаково від позиції до позиції. В Азузі подвір’я і забудова в межах населеного пункту беруть 147,20 лея за квадратний метр, а сіножаті, пасовища і ліси в межах населеного пункту беруть 105,11. У Буштені та сама категорія подвір’їв і забудови бере 320,60 або 436,25 лея. Між двома містами, за точно той самий вид землі, співвідношення становить 2,2 до 1, а проти верхнього тарифу Буштеня доходить до 3 до 1. Азуга і Буштень це сусідні населені пункти на Прахівській долині, розділені чотирма кілометрами, а дорога, яку будують, сполучає їх обидва. Пояснення різниці не з’являється в акті ніде, бо звітів про оцінку не публікують. Так само різниця в 36% між двома тарифами, застосованими всередині того самого міста, не має жодного видимого в опублікованому тексті критерію.

Третє спостереження стосується того, хто кому платить. Зі 168 позицій 22 це землі, що перебувають у приватній власності міст Азуга і Буштень, разом 35.435 квадратних метрів і 5.623.076 леїв. Майже чверть компенсацій, 24,4%, іде, отже, з державного бюджету до двох примарій, які водночас є вигодонабувачами дороги. Паралельно, через додаток № 4, ті самі примарії безоплатно віддають 14.199 квадратних метрів із публічної власності. Це не незаконно, бо приватну власність адміністративно-територіальної одиниці експропріюють як будь-яку приватну власність, але загальний ефект варто назвати: частина фінансування, номінально призначеного на компенсації людям, перетворюється на дохід місцевого бюджету.

Нарешті, дві деталі, які кажуть дещо про пропорції. Держава платить 147 леїв за один-єдиний квадратний метр у позиції 32, 321 лей за один квадратний метр у позиції 51 і 436 леїв за один квадратний метр у позиції 117, тобто три повні процедури експропріації, з повідомленням, комісією, справою і рішенням, за суми, менші за адміністративну вартість самої процедури. На другому кінці позиція 22 виймає 6.930 квадратних метрів із лісового масиву приблизно на 780 гектарів, записаного в додатку на імена Margareta, Elena, Sofia і Maria a României та Irina Walker, оплачених по 18,39 лея за квадратний метр, плюс 24.960,80 лея за деревну масу. Найбільша компенсація переліку, 1.354.578 леїв, припадає місту Азуга, за 12.887 квадратних метрів сіножаті з його приватної власності. Сам акт складено правильно: підсумки сходяться до останнього бана, виноска точно відповідає тим 44 позиціям без власника, а відсилання до Закону № 255/2010 і до Постанови Уряду № 53/2011 ведуть куди треба. Проблеми в рішеннях, а не в редагуванні.

Що потрібно змінити

  • Звіти про оцінку слід публікувати разом із додатком. Доки сітка цін лишається неопублікованою, власник з Азуги не може дізнатися, чому він отримує вдвічі менше за власника з Буштеня, і йому нема чого оскаржувати, окрім власної суми.
  • Постанову про експропріацію не слід ухвалювати раніше за погодження технічного проєкту. Якби документація була повною в липні 2025 року, теперішні 168 позицій увійшли б до того самого переліку, що й тодішні 121, а власники пройшли б процедуру один раз.
  • Заявка на відкриття кредитів теж мала б мати строк. Сьогодні власник втрачає власність на дату, обчислювану із закону, а держава починає лічити ті 30 днів на переказ від акта, який видає тоді, коли захоче.
  • Для позицій менш ніж на 5 квадратних метрів слід передбачити спрощену процедуру. Три позиції переліку коштують від 147 до 436 леїв, а адміністративний апарат, запущений заради кожної з них, коштує більше за компенсацію.
  • Додаток мав би показувати щодо кожної позиції, чи об’єкт уже експропріювали раніше. Стовпець із відсиланням до попередньої постанови зробив би видимими випадки на кшталт позиції 168, де друга експропріація забирає все, що лишилося після першої.
  • Позначку «власника не встановлено» слід супроводжувати строком на пошук і механізмом публічного оголошення. У теперішньому вигляді 44 позиції переходять до держави з грошима, замороженими на рахунку, і ніхто не зобов’язаний шукати власника в якийсь певний проміжок.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 807 від 23 вересня 2026 року 8 сторінок PDF, 82 KB акт починається на сторінці 5

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

Інші згадані випуски: nr. 807 bis/2026

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.