Коротко

  • Конституційний Суд відхилив заперечення як необґрунтоване. Для водіїв не змінюється нічого: ст. 102 ч. (3) Надзвичайної постанови Уряду № 195/2002 залишається чинною саме в тому прочитанні, яке дав їй Вищий касаційний суд Рішенням № 5/2021.
  • Конкретно це означає, що суддя, який розглядає скаргу на протокол, не може ані скоротити, ані скасувати ці 90 днів зупинення права керування. Єдиний шлях, яким вони відпадають, це скасування протоколу, а разом із ним відпадає і штраф.
  • Рішення ухвалено 4 грудня 2025 року й опубліковано 9 вересня 2026 року, через 279 днів, більшістю голосів і без жодної окремої думки, опублікованої поряд із ним.
Акт: Рішення Конституційного Суду № 705/2025
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 765 від 9 вересня 2026 року
Набирає чинності: 9 вересня 2026 року, дата публікації

Водійка з Хунедоари, покарана за те, що сіла за кермо після вживання алкоголю, попросила Конституційний Суд відчинити двері, які Вищий касаційний суд зачинив: право судді скоротити ці 90 днів зупинення посвідчення. Суд відмовив. Рішення № 705 від 4 грудня 2025 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 765 від 9 вересня 2026 року, відхиляє як необґрунтоване заперечення про неконституційність, висунуте проти ст. 102 ч. (3) Надзвичайної постанови Уряду № 195/2002 про дорожній рух на дорогах загального користування, у тлумаченні, наданому Рішенням № 5 від 12 квітня 2021 року Вищого касаційного суду, Колегії з розгляду касації в інтересах закону. Це вже втретє за шість тижнів та сама відповідь потрапляє до Офіційного вісника Румунії, після Рішення № 165/2026, опублікованого 19 серпня 2026 року теж щодо фіксованого строку в 90 днів.

Текст, про який ідеться, короткий і застосовується щодня. Ст. 102 ч. (3) передбачає, що певні діяння караються штрафом IV класу стягнень, тобто від 9 до 20 штрафних пунктів, а поряд із ним зупиненням реалізації права керування на 90 днів. У редакції, що склалася після Постанови Уряду № 1/2022, ця частина охоплює: керування під впливом алкогольних напоїв, якщо діяння не становить злочину; керування транспортним засобом із небезпечними несправностями гальм або рульового керування; перевищення більш ніж на 50 км/год максимально дозволеної швидкості на відповідній ділянці дороги; володіння, встановлення або використання проблискових маячків і спеціальних звукових сигналів на транспортних засобах, які не мають на це права; недотримання правил переваги в русі або обгону, якщо через нього сталася дорожня пригода лише з матеріальними збитками; та невиправданий рух смугою аварійної зупинки автомагістралі. Останні два це доповнення 2022 року, зроблені одночасно з перенесенням непід’їзду до залізничного переїзду з опущеними шлагбаумами в нову частину, де зупинення зростає до 120 днів. Зупинення не є вибором інспектора: воно супроводжує штраф автоматично, а строк визначений законом.

Поверх цього тексту наклалося у 2021 році обов’язкове тлумачення. Рішенням № 5 від 12 квітня 2021 року, опублікованим в Офіційному віснику Румунії № 608 від 18 червня 2021 року, Вищий касаційний суд задовольнив касацію в інтересах закону, подану Керівною колегією Апеляційного суду Констанци, і встановив, що суд, до якого подано скаргу на протокол, яким застосовано тимчасове зупинення права керування, «не має можливості перевіряти пропорційність цього додаткового стягнення». Причина, наведена найвищим судом, полягає в тому, що строк передбачено в законі у фіксованому розмірі, 30, 60 або 90 днів, і ні інспектор, який складає протокол, ні суддя не мають простору для оцінки. Суддя може усунути додаткове стягнення тільки тоді, коли скасовує протокол, а не тоді, коли залишає штраф у силі чи замінює його попередженням.

Справа виникла зі скарги на протокол, яку розглядав Трибунал Хунедоари, Друга цивільна секція, секція адміністративного та податкового судочинства, проти протоколу, складеного за діяння зі ст. 102 ч. (3) п. a), тобто за алкоголь за кермом нижче межі злочину. Авторка заперечення стверджувала, що тлумачення найвищого суду позбавляє її права на доступ до судді, який зважив би стягнення, і послалася на практику Європейського суду з прав людини, за якою заходи, що зачіпають право керування, за своєю суворістю наближаються до кримінального покарання. Її центральним аргументом було порівняння: ст. 104 Постанови допускає індивідуалізацію в адміністративному порядку, за заявою власника посвідчення, тимчасом як судді відмовлено в будь-якій перевірці. Навіть Трибунал Хунедоари в ухвалі про звернення визнав, що текст може мати вади конституційності.

Суд відповів у два кроки. Перший перевіряє, чи тлумачення, надане Вищим касаційним судом, залишається в межах ст. 126 ч. (3) Конституції, тобто в межах повноваження забезпечувати однакове застосування закону, і відповідь ствердна. Другий співвідносить із Конституцією нормативний зміст, установлений у такий спосіб, і там Суд констатує, що вже відповідав: Рішенням № 344 від 9 липня 2024 року, Рішенням № 516 від 17 жовтня 2024 року та Рішенням № 563 від 31 жовтня 2024 року він установив, що фіксований строк, який зростає поступово, відповідає тяжкості діянь, отже, дотримується принципу пропорційності. А керування автомобілем не є основоположним правом, тож обмеження зі ст. 53 Конституції взагалі не постає. «Оскільки не з’явилося нових елементів», пише Суд у пункті 27, попереднє рішення і його мотиви залишаються чинними.

Наслідки, які це має

Рішення є остаточним і загальнообов’язковим від публікації, тобто від 9 вересня 2026 року. Оскільки це рішення про відхилення, воно нічого не вилучає із законодавства і нічого до нього не додає: воно підтверджує наявний стан права.

Перший практичний наслідок стосується кожного, у кого на столі лежить протокол із 90 днями зупинення. Суд не може зменшити ці 90 днів до 60 чи до 30, не може замінити їх попередженням і не може застосувати їх умовно. Він може зробити одне: скасувати протокол, якщо діяння не відбулося або було встановлене неправильно. Коли ж він залишає протокол у силі, додаткове стягнення йде разом із ним, у передбаченій законом формі.

Другий наслідок стосується аргументів, якими можна оперувати у скарзі на протокол. Критика пропорційності додаткового стягнення дістала досі шість відповідей від Конституційного Суду: рішення № 344/2024, № 516/2024 і № 563/2024, наведені в самому цьому рішенні, плюс рішення № 52/2026, № 165/2026 і те, що публікується тепер. Вищий касаційний суд вирішив це питання обов’язково ще у 2021 році. Адвокат, який і далі будує захист на цій підставі, витрачає час на закритий шлях замість того, щоб оскаржувати те, як було встановлено діяння.

Третій наслідок стосується юридичного словника, але має конкретні продовження. Резолютивна частина каже, що положення є конституційними «щодо сформульованих критичних зауважень». Ця формула не закриває текст назавжди: нову критику, засновану на інших конституційних положеннях, ніж наведені тут, можна висунути в іншій справі. Чого вже не можна успішно повторити, так це саме того, що обговорювалося досі, тобто пропорційності фіксованого строку.

Четвертий наслідок відчуває на собі сама авторка заперечення. Рішення надсилають Трибуналу Хунедоари, який розглядає скаргу далі, не маючи можливості зменшити зупинення. Між ухвалою, якою трибунал звернувся до Суду, від 23 березня 2022 року, і публікацією рішення минув 1 631 день, тобто чотири з половиною роки без малого. Кримінальний бік керування у нетверезому стані дійшов до Суду у вересні 2026 року, і той вирішив, що вміст алкоголю можна міряти за наказом міністра, а не за законом.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

У правилах дорожнього руху нічого. Штраф IV класу і ці 90 днів зупинення залишаються точно такими, якими були, а обов’язкове тлумачення 2021 року встояло.

Змінилася натомість щільність судової практики. До літа 2026 року водій, який хотів знати, чи має сенс просити суддю про зменшення, знаходив відповідь у касації в інтересах закону 2021 року і в кількох рішеннях Конституційного Суду, розкиданих по роках. За шість тижнів, між 30 липня і 9 вересня 2026 року, Офіційний вісник Румунії опублікував три рішення з того самого питання: Рішення № 52/2026, у номері 628 від 30 липня, Рішення № 165/2026, у номері 684 від 19 серпня, і Рішення № 705/2025, тепер. Усі три доходять того самого результату.

Змінилися тим часом і правові рамки, наведені у справі. Коли до трибуналу надійшла справа, ст. 104 Постанови дозволяла керівникові дорожньої поліції скоротити період зупинення, але не нижче 30 днів. Постанова Уряду № 1/2022, опублікована в Офіційному віснику Румунії № 89 від 28 січня 2022 року, переписала цю статтю: скорочення тепер становить одну третину, надається лише тоді, коли заявник склав іспит на перевірку знання правил дорожнього руху і отримав посвідчення щонайменше за рік до діяння, і, що важливіше для цієї справи, не надається взагалі, коли зупинення застосовано за діяння зі ст. 102 ч. (3) п. a), тобто саме за алкоголь за кермом.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Передбачуваність. Покараний водій від початку знає, чим ризикує і скільки триває стягнення, а строк не залежить від складу суду, який розглядає його скаргу.
  • Однакове ставлення. Те саме діяння тягне те саме зупинення по всій країні, без різниці між судами першої інстанції чи між трибуналами.
  • Судова практика, на яку можна послатися. Суди й адвокати мають тепер, на тому самому тексті, узгоджений набір рішень, які закривають дискусію, замість аргументів, що починаються з нуля в кожній справі.
  • Суд не ухилився від контролю. Він спершу перевірив, чи тлумачення Вищого касаційного суду залишається в межах повноваження уніфікувати практику, а вже потім розглянув установлений у такий спосіб зміст норми.

Що залишається проблемою

  • Суддя не може зважити нічого між двома крайніми рішеннями. Або скасовує протокол, або залишає всі 90 днів, хоч якими різними були б обставини двох діянь, підведених під той самий пункт.
  • Мотивування майже цілком складається з відсилань. Із пунктів 21-27, які утворюють власне розгляд, шість цитують попередні рішення, а сьомий констатує, що нових елементів не з’явилося.
  • Рішення ухвалене більшістю голосів, але жодної окремої думки не опубліковано. Читач дізнається, що в складі суду була незгода, не дізнаючись, у чому вона полягала.
  • Затримка. Коли вердикт приходить через 1 631 день після звернення, він уже нікому не потрібен у справі, яка його породила, а закон, наведений у дискусії, тим часом змінився.
  • Не всі критичні зауваження дістають відповідь. Ст. 23 Конституції, ст. 1 ч. (5), ст. 21 ч. (3) і ст. 5 п. 1 Конвенції фігурують у переліку наведених положень, але ніде в мотивуванні не розглядаються окремо.

Корисні поради

  1. Оскаржуйте встановлення діяння, а не строк стягнення. Після Рішення № 5/2021 і шести рішень Конституційного Суду з того самого тексту аргумент пропорційності не має жодних шансів. Єдиний шлях, яким ці 90 днів зникають, це скасування протоколу.
  2. Не пропустіть строк на подання скарги. Скаргу на протокол подають у передбачений законом строк від вручення протоколу, а її подання зупиняє виконання штрафу і зупинення посвідчення до остаточного вирішення справи.
  3. Приготуйтеся до відновлення зупинення. Коли скаргу остаточно відхилено або задоволено частково, зі збереженням додаткового стягнення, зупинення поновлюється в силу закону з наступного дня після здачі посвідчення, але не пізніше ніж через 30 днів від набрання судовим рішенням законної сили. Хто відкладає здачу, часу не виграє.
  4. Перевірте, чи маєте ще право на адміністративне скорочення. Заяву подають керівникові дорожньої поліції, а скорочення становить одну третину. Воно, однак, не надається, якщо зупинення застосовано за керування під впливом алкоголю, якщо строк збільшено відповідно до закону або якщо він утворився складанням кількох періодів.
  5. Не плутайте заяву про скорочення зі скаргою. Заява зі ст. 104 адресується дорожній поліції і стосується строку зупинення. Скарга на протокол адресується суду і стосується самого протоколу. Строк на оскарження спливає незалежно від адміністративної заяви, і подання однієї не зупиняє перебігу строку для другої.
  6. Увага до повторного діяння в перші шість місяців. Нове діяння тієї самої категорії, вчинене протягом шести місяців від закінчення попереднього періоду зупинення, у силу закону збільшує ще на 30 днів зупинення, застосоване за нове діяння.

Часті запитання

Чи змінилося щось у законі після цього рішення?
Ні. Це рішення про відхилення, тож ст. 102 ч. (3) Надзвичайної постанови Уряду № 195/2002 залишається чинною без змін, зі штрафом IV класу і 90 днями зупинення, а обов’язкове тлумачення, надане Вищим касаційним судом Рішенням № 5/2021, застосовується й далі.
Чи може суддя зменшити мені ці 90 днів, якщо я визнаю діяння?
Ні. Суд, до якого подано скаргу на протокол, не може перевіряти пропорційність додаткового стягнення. Він може скасувати протокол, і тоді відпадають і штраф, і зупинення, або залишити його в силі, і тоді зупинення залишається на рівні 90 днів.
А якщо суд замінить мені штраф попередженням?
Зупинення залишається. Вищий касаційний суд прямо зазначив, що суддя може усунути додаткове стягнення тільки тоді, коли постановляє скасувати протокол, а не тоді, коли залишає в силі основне стягнення або замінює його попередженням.
Чи існує ще якийсь спосіб скоротити зупинення?
Так, але не в суді. Ст. 104 Постанови дозволяє скорочення на одну третину, за заявою власника посвідчення, керівником дорожньої поліції, за сукупності умов. Скорочення не надається за діяння керування під впливом алкогольних напоїв, за діяння зі ст. 102 ч. (4), коли строк збільшено відповідно до закону або коли він утворився складанням кількох періодів.
Чому рішення, ухвалене в грудні 2025 року, з’являється лише тепер?
Рішення Конституційного Суду породжують наслідки від публікації в Офіційному віснику Румунії, а між ухваленням і публікацією можуть минути місяці. Тут минуло 279 днів. За цей проміжок Суд ухвалив і опублікував ще два рішення з того самого питання, у липні й у серпні 2026 року.
Що означає, що рішення ухвалене «більшістю голосів»?
Що не всі судді, які утворювали склад суду, погодилися з рішенням. Воно породжує ті самі наслідки, що й ухвалене одностайно. В Офіційному віснику Румунії поряд із ним не опубліковано жодної окремої чи збіжної думки.
Чи можу я оскаржити цей текст у майбутньому?
Резолютивна частина каже, що положення є конституційними «щодо сформульованих критичних зауважень». Нове заперечення, засноване на інших конституційних положеннях, ніж обговорені тут, залишається можливим. Повторення тих самих зауважень шансів, однак, не має, доки не з’являться нові елементи.

Аналіз редакції

Результат нікого не дивує з тих, хто стежить за цією сферою, і в цьому теж проблема. Цікаве в Рішенні № 705/2025 не те, що Суд вирішив, а те, що видно навколо рішення. Три речі, усі перевірні в тексті.

Перша це календар. Заперечення надійшло до Суду ухвалою від 23 березня 2022 року, а вирішено було 4 грудня 2025 року, тобто через 1 352 дні. Публікація забрала ще 279 днів, отже, загалом 1 631 день від звернення. Для порівняння, касацію в інтересах закону, яку це рішення підтверджує, було ухвалено 12 квітня 2021 року і опубліковано 18 червня 2021 року, через 67 днів. Затримка не є поодиноким випадком: Рішення № 516/2024, наведене тут-таки, ухвалено 17 жовтня 2024 року і опубліковано аж 5 листопада 2025 року, через 384 дні. Побічний ефект затримки видно в порядку публікацій в Офіційному віснику Румунії: Рішення № 52/2026, ухвалене 22 січня 2026 року, опубліковано 30 липня 2026 року, а Рішення № 165/2026, ухвалене 26 лютого 2026 року, 19 серпня 2026 року. Найдавніше рішення виходить останнім, через 21 день після того, яке ухвалили майже на три місяці пізніше. Читач, що стежить за Вісником, дістає відповіді у зворотному порядку щодо того, у якому їх дали.

Друга це незгода в складі суду, невидима для того, хто не порівнює рішення. Рішення № 705/2025 ухвалене більшістю голосів. Так само Рішення № 165/2026 ухвалене одностайно щодо ст. 104, але більшістю щодо ст. 102 ч. (3). Натомість Рішення № 52/2026 ухвалене одностайно. Інакше кажучи, щодо фіксованого строку в 90 днів Суд не є одностайним, і не був ним двічі поспіль. Жодної окремої думки не опубліковано, тож аргумент меншості ніде не існує в публічному просторі, хоча він був би єдиним серйозним матеріалом для законодавчої дискусії.

Третя стосується редагування і того, про що мотивування мовчить. Із 28 пунктів вісім переказують обґрунтування заперечення, а два з них майже дослівно повторюють два інші: пункт 9 повторює пункт 5, а пункт 11 повторює пункт 7. У частині розгляду пункти 21-26 є відсиланнями до попередніх рішень, а пункт 27 констатує, що нових елементів не з’явилося. Важливіше те, що пункт 20 перелічує наведені положення, серед них ст. 23 і ст. 1 ч. (5) Конституції та ст. 5 п. 1 Конвенції, але мотивування відповідає лише на ст. 21, на ст. 6 Конвенції, на ст. 1 ч. (3), на ст. 53 і на ст. 126. Аргумент, яким авторка відкривала своє заперечення, той, що спирався на ст. 5 Конвенції, не дістає жодної відповіді.

Понад усім цим стоїть факт, якого рішення не зауважує. Авторка збудувала свою критику на порівнянні: адміністрація може індивідуалізувати через ст. 104, суддя не може. Порівняння тим часом утратило зміст. Від 2022 року Постанова Уряду № 1/2022 переписала ст. 104, і адміністративне скорочення більше не надається взагалі за діяння зі ст. 102 ч. (3) п. a), саме за те діяння, за яке її було покарано. Сьогодні за алкоголь за кермом нижче межі злочину ні суддя, ні керівник дорожньої поліції не можуть скоротити нічого. Опубліковане тепер рішення обговорює, отже, парадокс, якого вже не існує, і не каже про це.

Що потрібно змінити

  • Законний строк для публікації рішень Конституційного Суду. Тридцять або шістдесят днів від ухвалення, з обов’язком мотивувати перевищення. Наслідок: рішення виходили б у тому порядку, у якому їх ухвалили, а справа, що породила заперечення, могла б завершитися, поки це ще має практичний сенс для сторін.
  • Публікація окремої думки або, за її відсутності, згадки про те, що її не було висловлено. Наслідок: коли рішення ухвалюють більшістю з питання, яке повертається рік у рік, аргумент меншості стає публічним матеріалом для Парламенту, а не відомістю, загубленою в архіві Суду.
  • Відтворення суттєвого уривка з рішення, на яке відсилають. Тут уся відповідь по суті міститься в пунктах 60-88 і 93 Рішення № 344/2024. Наслідок: читач дізнається, чому програв, не відкриваючи ще трьох номерів Офіційного вісника Румунії.
  • Пряма відповідь на кожне положення, перелічене як наведене. Або розгляд по суті, або фраза, яка пояснює, чому критику не можна прийняти в цій формі. Наслідок: зникає враження, що частина заперечення залишилася непрочитаною, а автори майбутніх заперечень знають, що саме вже вирішено.
  • Оновлення, у самому тексті рішення, стану норм, наведених у мотивуванні. Примітка про те, що ст. 104 переписано Постановою Уряду № 1/2022, забрала б два рядки. Наслідок: той, хто читає рішення у 2026 році, не залишається з враженням, що адміністративне скорочення й далі працює так, як описано в пункті 12.
  • Проміжний щабель у законі, встановлений Парламентом, а не судом. Наприклад, обмежений простір судової індивідуалізації, від 60 до 90 днів, для діянь без дорожньої пригоди. Наслідок: суддю більше не ставили б перед вибором між повним скасуванням протоколу і збереженням стягнення, яке він вважає непропорційним, а Суд не діставав би того самого заперечення рік у рік.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 765 від 9 вересня 2026 року 16 сторінок PDF, 115 KB акт починається на сторінці 2

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.