Автомагістраль A1 Sibiu–Pitești: Румунія бере в борг ще 500 мільйонів євро в Європейського інвестиційного банку

Автомагістраль A1 між Sibiu та Pitești — один із найважливіших і найбільш затягнутих дорожніх об’єктів Румунії — отримує нове вливання європейських коштів. Закон № 147/2026 затверджує договір фінансування, підписаний Румунією з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) у Бухаресті 15 січня 2026 року та в Люксембурзі 19 січня 2026 року, за яким банк надає ще 500 мільйонів євро для Проєкту «Автомагістраль A1». Це другий великий транш із загального кредиту в 1 мільярд євро, погодженого з ЄІБ: перші 500 мільйонів євро були затверджені окремим договором, підписаним ще 8 жовтня 2025 року.

Паралельно держава просувається і з підготовчими роботами для іншої великої автомагістралі Трансільванії: Уряд нещодавно розпочав нову експропріацію на ділянці 1 автомагістралі Sibiu-Făgăraș, в Avrig, необхідну для перенесення інженерних мереж, які блокують будівельний коридор.

Закон ухвалено Парламентом 20 липня 2026 року і промульговано того ж дня Указом № 422/2026, підписаним президентом Нікушором-Даніелом Даном. Для звичайного читача важливо те, що документ не запроваджує нових податків і не зачіпає безпосередньо жодну категорію громадян: йдеться про обов’язкове за Конституцією парламентське затвердження державного публічного кредиту — адміністративний етап, що передує будь-якому фактичному використанню коштів із кредиту.

Наслідки, які це має

По суті, закон уповноважує Міністерство фінансів отримувати з кредиту, траншами не менше ніж по 50 мільйонів євро кожен, суми, необхідні для фінансування проєкту, протягом до 36 місяців від підписання договору (тобто щонайпізніше до січня 2029 року). Кошти не надходять напряму до будівельників: згідно з договором, отримані суми спершу зараховуються на валютний рахунок Міністерства фінансів у Національному банку Румунії і використовуються, за тим самим режимом, що й будь-який інший державний борг, для фінансування бюджетного дефіциту та рефінансування державного боргу уряду, паралельно з відшкодуванням реальних витрат проєкту з бюджету Міністерства транспорту та інфраструктури.

Технічна реалізація проєкту залишається, як і раніше, в компетенції CNAIR, яка діє як агенція з реалізації під егідою Міністерства транспорту і, до речі, також управляє мережею автомагістралей, яку Уряд окремо оснащує станціями електрозарядки. Міністерство фінансів має укласти з обома установами субсидіарну угоду, яка чітко визначить права та обов’язки кожної сторони у виконанні договору з ЄІБ. Уряд також отримує за законом право надалі погоджувати технічні поправки до договору за умови, що вони не збільшують фінансові зобов’язання Румунії перед банком; будь-яка така поправка затверджується постановою Уряду, без потреби в новому законі.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

• Другий договір, а не зміна першого: це новий і окремий договір фінансування (номер ЄІБ FI N°99.317), який доповнює, а не замінює договір, підписаний 8 жовтня 2025 року (FI 98753). Разом обидва договори формують загальний кредит у 1 мільярд євро, затверджений ЄІБ для цього проєкту.
• Чіткі межі співфінансування: договір уперше на такому рівні публічної деталізації встановлює дві межі, які кредит ЄІБ не може перевищити: сума, отримана з кредитів банку, не може перевищувати 50% загальної вартості проєкту, а кошти ЄС разом із кредитами ЄІБ не можуть перевищувати 90% тієї самої загальної вартості.
• Офіційно підтверджена загальна вартість проєкту: згідно з договором, вартість усієї ділянки Sibiu-Pitești, за оцінкою ЄІБ, становить 5 481 160 000 євро (з ПДВ) — з яких 1 мільярд євро надходить із кредитів ЄІБ, а решта 4,48 мільярда євро — з інших джерел (європейські фонди, державний бюджет, включно з ПДВ та придбанням земельних ділянок).
• Додаткова умова для ділянок 2 і 3: отримання будь-якого траншу, виділеного на ділянки Boița-Cornetu та Cornetu-Tigveni, прямо обумовлене наявністю дозволів на будівництво для цих ділянок — додаткова договірна гарантія порівняно з попереднім договором.

Переваги та недоліки

Подібна адміністративна модель трапляється й в інших великих інфраструктурних проєктах: держава нещодавно офіційно внесла до публічної власності, з багаторічним запізненням щодо введення в експлуатацію, інфраструктуру лінії метро М5, ділянка Eroilor-Râul Doamnei, — бюрократичний етап, необхідний незалежно від того, чи йдеться про автомагістралі, чи про метро.

Корисні поради

Часті запитання