Коротко

  • Штрафи, накладені під час стану підвищеної готовності за порушення протиковідних заходів, залишаються чинними: три норми Закону № 55/2020, які їх встановлюють, є конституційними.
  • Заперечення щодо дискримінації невакцинованих відхилено простим аргументом: слова вакцина немає в жодній з оскаржуваних норм.
  • Постанову Уряду, якою продовжувався стан підвищеної готовності, не можна оскаржити в Конституційному Суді, бо постанови Уряду не входять до переліку зі ст. 146 п. d) Конституції.
Акт: Рішення КС № 700/2025
Опубліковано: Офіційний вісник Румунії (Monitorul Oficial) № 567 від 10 липня 2026 року
Ухвалено: 4 грудня 2025 року

Людина, оштрафована під час стану підвищеної готовності, звернулася до Конституційного Суду з вимогою скасувати підставу штрафу та постанову Уряду, яка запровадила захід, а Суд відхилив обидві вимоги, одну як необґрунтовану, другу як неприйнятну. Рішення № 700 від 4 грудня 2025 року, опубліковане в Офіційному віснику Румунії № 567 від 10 липня 2026 року, підтверджує, що ст. 65 п. m), ст. 66 п. a) і ст. 69 ч. (1) Закону № 55/2020 є конституційними. Це вже третій раз за одне літо, коли Суд закриває оскарження, що почалося зі скарги на адміністративний штраф, після того, у якому водій вимагав скасування штрафу, бо закон не уточнює, який навчальний заклад має закінчити посадова особа, яка склала протокол.

Три оскаржувані норми охоплюють увесь ланцюг штрафу: ст. 65 визначає, які діяння є адміністративними правопорушеннями, ст. 66 встановлює їх розмір, а ст. 69 ч. (1) визначає порядок сплати штрафу. Пункт m) ст. 65 стосується недотримання заходів з обмеження або заборони руху осіб і транспортних засобів, передбачених у ст. 5 ч. (3) п. b) того самого закону.

Заперечення висунула особа, притягнута до відповідальності, у суді 3-го сектору Бухареста, який звернувся до Суду ухвалою від 9 березня 2022 року. Автор стверджував, що Закон № 55/2020 обходить суворі умови обмеження прав зі ст. 53 Конституції, що він залишає Урядові регулювати сферу основоположних прав і що заходи дискримінували вакцинованих і невакцинованих без наукового підґрунтя.

Наслідки, які це має

Перший наслідок полягає в тому, що штрафи залишаються в силі. Норми, які їх встановлюють, визнані конституційними щодо висловлених заперечень, тож скарги на адміністративні штрафи, побудовані на цих аргументах, втрачають опору.

Другий наслідок стосується того, що можна оскаржити, а що ні. Суд відхилив як неприйнятне заперечення щодо ст. 2 додатка № 3 до постанови Уряду № 1.090/2021, пославшись на Рішення № 259 від 15 травня 2025 року: заперечення щодо неконституційності, предметом якого є інші категорії актів, ніж вичерпно перелічені у ст. 146 п. d) Конституції та у ст. 29 ч. (1) Закону № 47/1992, є неприйнятним, а постанови Уряду в тому переліку не значаться.

Третій наслідок стосується співвідношення між законом і постановою Уряду. Суд повторив мотиви Рішення № 78 від 3 березня 2022 року і зазначив, що після Рішення № 457 від 25 червня 2020 року постанови, якими запроваджується стан підвищеної готовності, більше не підлягають затвердженню Парламентом, а повноваження Уряду їх видавати вкладається у ст. 108 ч. (2) Конституції. Оскільки заходи закріплені на рівні закону, не можна вважати порушеним ані поділ влади, ані ст. 53 Конституції.

Четвертий наслідок стосується техніки аргументації. Суд відхилив заперечення про дискримінацію, не вдаючись до наукової дискусії, яку пропонував автор. У пункті 21 він констатував, що просте прочитання трьох норм показує: у їхньому тексті немає ні слова вакцина, ні інших однокореневих, тож про різне ставлення за цим критерієм не може бути мови.

Що змінилося порівняно з попередньою ситуацією

З погляду права, нічого. Рішення підтверджує вже сформовану лінію, побудовану на Рішенні № 36 і Рішенні № 40, обидва від 27 січня 2022 року, та на Рішенні № 78 від 3 березня 2022 року.

Прояснилося інше: чому норми визнали достатньо чіткими. Суд зазначив, що ст. 5 Закону № 55/2020 утворює вичерпну картину заходів, які можуть бути вжиті, а ст. 5 ч. (3) п. b) прямо стосується обмеження або заборони руху осіб і транспортних засобів у місцях і, залежно від випадку, у визначені години. Те, що їх застосування потребує вторинних нормативних адміністративних актів, не означає, що склади адміністративних правопорушень встановлює адміністрація.

Прояснилася й межа, до якої сягає вимога точності закону. Суд послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», пункт 31, за яким зміст законів не може бути абсолютно точним, а звернення до загальних категорій замість вичерпних переліків є типовим прийомом нормотворчості.

Незмінним залишається і давніше обмеження тієї самої статті. У пункті 14 Суд зауважує, що Рішенням № 457 від 25 червня 2020 року вже були визнані неконституційними ст. 4 ч. (3) і (4), ст. 65 п. s) і ș) та ст. 66 п. a), b) і c) у частині посилань на ст. 65 п. s), ș) і t). Пункт m), той, що розглядається в цій справі, тим рішенням не був зачеплений.

Переваги та недоліки

Що це дає позитивного

  • Одностайно закриває низку скарг на адміністративні штрафи, побудованих на тих самих трьох аргументах.
  • Чітко називає, де оскаржується постанова Уряду: не в Конституційному Суді, а в порядку адміністративного судочинства.
  • Відхиляє заперечення про дискримінацію аргументом, який кожен може перевірити простим прочитанням норм, а не науковою дискусією.
  • Пояснює, чому закон може вживати загальні формулювання, не стаючи непередбачуваним, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини.

Що залишається проблемою

  • Аргумент зі словом вакцина відповідає на форму заперечення, а не на його суть: захід може по-різному впливати на категорії людей, не називаючи критерій у санкційній нормі.
  • Пункт 15 перелічує серед наведених підстав ст. 1 ч. (3) Конституції, але розгляд у пункті 17 відповідає на ст. 1 ч. (5).
  • Зауваження з пункту 14 про часткову неконституційність ст. 66 п. a) залишається без висновку в решті рішення.
  • Від звернення до Суду до опублікування рішення минуло 1 584 дні, і це у справі про адміністративний штраф.

Корисні поради

  1. Якщо у вас ще розглядається скарга на адміністративний штраф, побудована на неконституційності Закону № 55/2020, перевірте, чи не зупинив суд провадження. Від дня опублікування підстава для зупинення відпадає.
  2. Не оскаржуйте постанову Уряду в Конституційному Суді. Перелік у ст. 146 п. d) Конституції є вичерпним, і постанов Уряду в ньому немає.
  3. Якщо ви все ж таки маєте на меті постанову Уряду, шлях це позов у порядку адміністративного судочинства, зі строками та умовами, властивими цій процедурі.
  4. Перевірте, який пункт ст. 65 вам зазначили в протоколі. Рішення № 457/2020 вивело з гри пункти s) і ș), але не пункт m), який стосується обмеження руху.
  5. Якщо ви стверджуєте про дискримінацію, покажіть, як саме вона діє, а не лише те, що вона є. Суд відхилив заперечення, бо санкційні норми не містили наведеного критерію.

Часті запитання

Які норми аналізував Суд?
Ст. 65 п. m), ст. 66 п. a) і ст. 69 ч. (1) Закону № 55/2020, тобто склад адміністративного правопорушення, розмір штрафу і порядок сплати, а також ст. 2 додатка № 3 до постанови Уряду № 1.090/2021.
Чому відхилено заперечення щодо постанови Уряду?
Як неприйнятне. Конституційний Суд може перевіряти лише категорії актів, перелічені у ст. 146 п. d) Конституції, а постанов Уряду там немає.
Чи можна ще скасувати мій штраф із періоду стану підвищеної готовності?
Не на підставі неконституційності цих трьох норм. Інші підстави, пов’язані з самим діянням або з процедурою складення протоколу, суд і далі розглядає.
Чи сказав Суд щось про вакцинацію?
Він лише констатував, що ні слова вакцина, ні інших однокореневих в оскаржуваних нормах немає, тож наведений критерій не міг спричинити дискримінацію через ці норми.
Чи дозволяв закон Урядові обмежувати права?
На думку Суду, заходи були закріплені на рівні закону, а постанови Уряду їх запроваджували, що вкладається у ст. 108 ч. (2) Конституції.
Чи ухвалено рішення одностайно?
Так, одностайно, згідно з пунктом 23.
Відколи воно діє?
Від опублікування в Офіційному віснику Румунії № 567 від 10 липня 2026 року. Рішення є остаточним та загальнообов’язковим.

Аналіз редакції

Найдієвіший аргумент у рішенні водночас і найкоротший. У пункті 21 Суд не обговорює ні ефективність вакцин, ні дослідження, ні пропорційність. Він констатує, що в трьох оскаржуваних нормах слова вакцина немає, а отже, наведений критерій не може створити різницю в ставленні через ці норми. Процесуально це правильний хід: предметом перевірки є вказані норми, а не вся санітарна політика. Водночас це відповідь, яка залишає питання по суті незачепленим, бо захід може по-різному впливати на категорії людей, а санкційна норма при цьому жодного разу не назве критерій.

Друге зауваження стосується розбіжності між тим, що було наведено, і тим, на що відповіли. Пункт 15 перелічує конституційні підстави заперечення: ст. 1 ч. (3) про правову державу, ст. 16 про рівність у правах, ст. 25 про свободу пересування та ст. 53 про обмеження здійснення окремих прав. Пункт 17 натомість починається словами «Щодо стверджуваного порушення положень ст. 1 ч. (5) і ст. 25 Конституції», тобто з частини, якої в переліку немає. Частина (5) ст. 1, та, що стосується дотримання Конституції та законів, і справді є підставою, на якій зазвичай оцінюють якість закону, а пункти 18 і 19 обговорюють саме чіткість і передбачуваність норм. Отже, Суд виправив кваліфікацію заперечення, але не сказав, що це робить. Це вже друге рішення в тому самому числі Офіційного вісника Румунії, у якому перелік наведених підстав і перелік розглянутих підстав не збігаються.

Третє зауваження починається з пункту, який лишається підвішеним. У пункті 14 Суд сигналізує, що Рішенням № 457 від 25 червня 2020 року ст. 66 п. a) вже було визнано неконституційною, але тільки в частині посилань на ст. 65 п. s), ș) і t). Зауваження вводиться формулою «Щодо положень ст. 66 п. a)», а далі більше ніде не повертається. Читачеві залишається самому дійти висновку, що, оскільки тут оскаржується пункт m), констатація 2020 року справи не стосується. Висновок правильний, але його не написано.

Нарешті календар, який у цій справі дещо каже про пропорції. Суд 3-го сектору Бухареста звернувся до Конституційного Суду ухвалою від 9 березня 2022 року, за кілька днів після того, як стан підвищеної готовності припинився. Рішення ухвалено 4 грудня 2025 року і опубліковано 10 липня 2026 року, через 218 днів після ухвалення. Від звернення до опублікування минуло 1 584 дні, тобто понад чотири роки і три місяці, і це для скарги на адміністративний штраф.

Що потрібно змінити

  • Перекваліфікацію наведеної підстави слід називати прямо. Якщо суд, який звертається, вказує ст. 1 ч. (3), а Конституційний Суд розглядає за ст. 1 ч. (5), одна фраза, що позначає зміну, звільнила б суди першої інстанції від порівняння, яке вони мусять робити самі.
  • Зауваження з пункту 14 мало б завершуватися висновком. У теперішньому вигляді воно відкриває питання про обсяг попередньої неконституційності і не каже, чому вона не застосовується в цій справі.
  • Лексичний аргумент із пункту 21 варто було б підкріпити аргументом по суті. Відсутність слова в тексті відповідає на те, як було сформульовано заперечення, а не на випадок, коли захід має різні наслідки, не називаючи критерію.
  • Справи, що починаються зі скарг на адміністративні штрафи, потребують коротшого шляху. Чотири роки і три місяці на конституційний контроль одного штрафу перетворюють зупинення провадження на самостійну санкцію.

Оригінальний текст нормативного акта

Наведений нижче текст відтворено румунською мовою, в офіційній опублікованій формі.

Повний текст у формі, опублікованій в Офіційному віснику Румунії

Офіційний вісник Румунії № 567 від 10 липня 2026 року 16 сторінок PDF, 111 KB акт починається на сторінці 10

Відкрити офіційний PDFЗавантажити PDF

На малих екранах переглядач не відображається. Скористайтеся кнопками вище, щоб відкрити або завантажити файл.

Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для конкретних ситуацій зверніться до ліцензованого адвоката або податкового консультанта.